Датчик кисню (лямбда-зонд)

Датчик кисню — це датчик у випускній системі, який повідомляє блоку керування двигуном, скільки кисню лишилося у відпрацьованих газах. За цим сигналом блок судить, багатою чи бідною була суміш, і підправляє подачу палива. На більшості бензинових авто є щонайменше два датчики: передній, до каталізатора, керує складом суміші, і задній, після каталізатора, перевіряє, чи каталізатор ще справляється.

Одні датчики подають напругу, яка стрибком змінюється між «багато» і «мало» кисню, інші — широкосмугові, що дають плавний сигнал. Для швидшого входу в роботу після холодного пуску датчик має електричний нагрівач, і блок перевіряє його ланцюг окремо. Вимоги до такого контролю закладено й в американських правилах OBD II (13 CCR § 1968.2): датчики кисню та їхні нагрівачі мають відстежуватися самодіагностикою.

Важливо не плутати: код «бідна суміш» (P0171) чи «багата суміш» (P0172) не означає, що вийшов з ладу сам датчик. Часто датчик чесно показує проблему деінде — підсмоктування повітря, неправильну роботу ДМРВ чи форсунок. Тому заміна датчика «за кодом» без перевірки — типова помилка.

Типові ознаки: Check Engine без видимих змін у поведінці авто; Підвищена витрата палива; Нерівний холостий хід, іноді запах незгорілого палива; Не проходить перевірку токсичності.

Джерела: Ford OBD System Operation Summary (бензинові двигуни, 2019 MY), California Code of Regulations Title 13 § 1968.2, набір назв кодів python-OBD. Розшифровка кодів орієнтовна: для своєї моделі звіряйтеся із сервісною інформацією виробника.