Витрата палива зросла: покрокова перевірка

Бортовий комп’ютер показує оцінку, а не вимір, і похибка в кілька відсотків — звична. Єдиний чесний спосіб — порахувати за повними баками: заправили до відсічення, записали кілометраж, наступного разу долили до відсічення й поділили літри на пройдені кілометри. Робіть це кілька разів поспіль і за подібних умов. Один-єдиний бак нічого не доводить: різниця в маршруті, температурі чи кількості пробок легко «з’їсть» 10–15 %. Також перевірте, чи не змінилося щось у вашому використанні: нова робота далі, інший маршрут, вантаж, багажник на даху.

Холод. За даними Міністерства енергетики США (fueleconomy.gov), звичайний бензиновий автомобіль у міському циклі при 20 °F (близько −7 °C) витрачає приблизно на 15 % менше пробігу на тому ж паливі, ніж при 77 °F (25 °C), а на коротких поїздках у 3–4 милі втрата може сягати 24 %. Причина — довше прогрівання, густіша олива, більше тертя й зимове паливо з іншими властивостями. Тож у перший холодний місяць «ненажерливість» нерідко цілком нормальна, а ознакою несправності вона стає тоді, коли значно перевищує сезонне зростання.

Манера та швидкість. Та ж організація пише, що агресивна їзда й високі швидкості знижують пробіг приблизно на 15–30 % на трасі й на 10–40 % у русі з зупинками; зниження швидкості на 5–10 миль/год дає виграш 7–14 %. Зайві кілька десятків кілограмів вантажу збільшують витрату приблизно на 1 % на кожні 100 фунтів (близько 45 кг), а багажник на даху може додати від 2–8 % у місті до 6–17 % на трасі (10–25 % на великих швидкостях). Холостий хід теж не безкоштовний: приблизно чверть-пів галона на годину, тобто 1–2 літри; коли йдеться про довгі прогрівання взимку, ці витрати накопичуються.

Шини. Тиск у шинах падає разом з температурою, і занижений тиск збільшує опір коченню, на що прямо вказує fueleconomy.gov у матеріалі про холодну погоду. Тож найпершу перевірку починайте з манометра: це безкоштовно й часто повертає кілька відсотків.

Коли зовнішні причини виключено, підключіть адаптер OBD-II і застосунок. Нас цікавлять не лише коди, а й живі дані, бо багато несправностей підвищують витрату без жодного коду. Найкорисніші параметри — температура охолодної рідини, паливні корекції STFT і LTFT, показання датчика кисню, сигнал ДМРВ і обороти холостого ходу.

Паливні корекції — головний інструмент: вони безпосередньо показують, на скільки блок змушений відхилятися від базового складу суміші. Невелика корекція в межах кількох відсотків нормальна, а стійко велике відхилення в один бік означає, що суміш регулярно «ловить» несправність. Підсумок двох корекцій можна порахувати калькулятором сумарної корекції, а загальну логіку читання — у матеріалі про STFT і LTFT. Для дизеля додаткові корисні параметри — навантаження, тиск у рампі й температура відпрацьованих газів, але висновки там складніші.